Харківська загальноосвітня середня школа І – ІІІ ступенів № 104
Ви знаходитесь тут:
- Головна
- Рідному Харкову - 355 років
Вітаємо з ювілеєм, наш рідний Харків!
Початок історії Харкова відносять до «середини 50-х років ХVІІ ст.»
З історії походження назви міста
Декілька версій:
1. Засновником Харкова був легендарний козак Харко (скорочено від Харитон чи Захар);
Нам доля легенду дарує
Про Харків і назву його.
По Дикому Полю гарцює
Козацький отаман Харко.
2. «Батьком» нашого міста був осадчий Іван Каркач;
3. Назва «Харків» походить від назви річки Харків (1627 р. – перша згадка в «Книге Большому Чертежу»)
Культура українського суспільства Козацької доби 
на Харківщині знайшла своє яскраве втілення в особі славетного українського філософа Григорія Сковороди
1805 рік – заснування Харківського університету.
Відчайдушна сміливість і палкий ентузіазм В. Каразіна перетворила Харків у цей період на центр величезного учбового округу Слобожанщини.
Вже у І половині ХІХ ст. Харків стає першою культурно-національною столицею.
Видатні особистості, які своєю діяльністю пов’язані з Харковом:
- українські письменники: Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, П. П. Гулак-Артемовський, Л.І. Боровиковський, М. Старицький, Г.С. Сковорода, М.Л. Кропивницький;
- великий український композитор М. Лисенко;
- педагог А.С. Макаренко;
- артисти: Л. Гурченко, К. Шульженко;
- почесний доктор історії О.Я. Єфименко;
- біохімік О.Я. Данилевський;
- математик А.М. Ляпунов;
- медики Н.П. Тринклер, Л.Л. Гіршман;
- історик Д.І. Багалей;
- філолог О.О. Потебня;
- фізик Л. Ландау;
- архітектор М.М. Бекетов;
- астроном М.П. Барабашов.
З 1918 по 1934 Харків – столиця УРСР.
Радянська влада підняла Харків до ролі політичної столиці Української соціалістичної радянської республіки.Радянський Харків 20-х років ХХ ст. – поєднує українську національну 
культуру з новою. Харків стає творчою лабораторією нової культури і стилю, символами якої стали культурний центр навколо Держпрому, а також імена М.Хвильового, М. Скрипника, Леся Курбаса, П. Тичини, Г. Костюка, Х.Алчевської, В. Сосюри, Остапа Вишні, О. Довженка, Б.О. Чічібабіна.
1935 рік – у Харкові встановлено пам’ятник Т.Г. Шевченку.
Не за морем Чорним широким,
не за Дунаєм глибоким,
а за річкою Дінцем синьоокою
стоїть місто великеє, неосяжнеє.
А живе це місто – років понад 300,
300 та ще 55 з лишком,
поринемо в давнину трішки.
Жив на світі Харко – козак,
поживав, оком накивав, містечко заснував.
Давненько Харка в живих немає,
а місто росте, процвітає.
І тому, як ведеться,
воно Харковом зветься.
А будинків в ньому незліченно,
а людей в ньому сила – силенна.
Є в нім вузи і заводи,
фабрики і будинки моди,
є театри, дискотеки,
ресторани і аптеки.
Цеє місто як зірка промениста.
Ми площу найбільшу в Європі маємо,
тепловози, трактори, літаки випускаємо.
в космос літаємо, атом підкоряємо.
Мусиш пам'ять зберігати вічно
про дні боїв, утрат, знегод,
про відступи, згорьовані дороги,
про шлях тяжкий, який здолав народ,
допоки не прийшов до ПЕРЕМОГИ!
Харків у роки Великої Вітчизняної війни.
Вогненний смерч війни прокотився Харківщиною; восени 1941, навесні 1942, у лютому-березні 1943 та у серпні 1943.
Герої визволення Харкова:
лейтенант П. Широнін;
полковник Л. Слобода
надпоручик Отакар Ярош
23 серпня –День визволення Харкова від німецько-фашистських загарбників
У роки Великої Вітчизняної війни бої за Харків були жорстокими і кривавими. Чотири рази прокотився містом вогненний смерч війни. Харків зазнав жахливих руйнувань. Зарубіжні спеціалісти вважали, що для відбудови Харкова потрібно 50 років. Удень і вночі, у спеку і в морози відбудовували харків’яни своє рідне місто. І виросло воно з-під руїн ще прекраснішим, менш, ніж за 10 років.
9 травня у День Перемоги і 23 серпня у День визволення міста харків’яни покладають квіти до пам’ятників та 
вшановують живих визволителів міста.
23 серпня щороку відзначається День міста – як День його народження
